У прямокутній матриці розміром \textbf{N x M} клітин зображено план лабіринту. Кожна клітина описана одним цілим числом: \textbf{0} -- вільна клітина, яку можна пройти; \textbf{1} -- перешкода, непрохідна клітина; \textbf{2} -- вільна клітина, в якій знаходиться одна золота монета. Вільна клітина з координатами (\textbf{1,1}) -- вхід в лабіринт, вільна клітина (\textbf{N,M}) -- вихід. Гному, який починає рухатись з стартової клітини необхідно потрапити в кінцеву клітину за обмежений час, що складає \textbf{K }хв. Гном може рухатись по сусідніх вільних клітинах, зробивши крок через їх спільну сторону, причому на прохід будь-якої однієї клітини гном витрачає \textbf{1} хв. Відомо, що кількість золотих монет в лабіринті, як і час, теж обмежена, наприклад числом \textbf{10}. Але чому не об’єднати приємне з корисним, тобто всі монети з клітин, де побував гном він може забрати собі. Яку найбільшу кількість монет може зібрати гном, при описаних вище умовах? \textbf{Вхідні дані}: В першому рядку три числа: \textbf{N, M} -- розмір матриці (\textbf{1<=N,M<=50}) та \textbf{K} (\textbf{1<=K<=100}). Наступні \textbf{N} рядків по \textbf{M} чисел в кожному описують план лабіринту. \textbf{Вихідні дані}: Одне число -- максимальна кількість зібраних монет або \textbf{-1}, якщо гном не може виконати завдання.