Назви нот на стандартному \textbf{88}-клавішному піаніно починаються з \textbf{A} (сама низька нота на клавватурв) і послідовно продовжуються \textbf{A#} (\textit{\textbf{A-диез}}), \textbf{B}, \textbf{C}, \textbf{C#}, \textbf{D}, \textbf{D#}, \textbf{E}, \textbf{F}, \textbf{F#}, \textbf{G}, і нарешті \textbf{G#}. Після названих \textbf{12} нот, шаблон повторюється до ноти с назвою \textbf{C}. Деякі ноти мають і інші назви. \textbf{A#} може називатись \textbf{B} бемоль (\textit{\textbf{B-бемоль}}), \textbf{C#} может називатись \textbf{D} бемоль, \textbf{D#} може називатись \textbf{E} бемоль, \textbf{F#} може називатись \textbf{G }бемоль, \textbf{G#} може називатись \textbf{A} бемоль (Існують і інші імена, як наприклад \textbf{C##}, але тут ми їх згадувати не будемо!). Музика як правило містить акорди - групи нот, які відтворюються одночасно. Більшість акордів мають стандартні імена. Наприклад, ноти \textbf{C}, \textbf{E} і \textbf{G}, які звучать разом, називаються акордом \textbf{C} мажор. Як правило ноты \textbf{C}, \textbf{E} і \textbf{G} у акорді знаходяться близько одна від одної на клавіатурі, але у нашому випадку будемо вважати, що довільні \textbf{C}, \textbf{E} і \textbf{G}, натиснуті одночасно, будуть складати акорд \textbf{C} мажор. Саме по відстані між нотами на клавіатурі визначають мажорність акорда. Як можна помвтити, у точності три ноти знаходиьтся між \textbf{C} і \textbf{E} (це \textbf{C#}, \textbf{D} і \textbf{D#}), і дві ноти між \textbf{E} і \textbf{G} (це \textbf{F} і \textbf{F#}). Якщо ми почнемо з іншої ноти, наприклад з \textbf{F#}, то легко назвати ноти у акордв \textbf{F#} мажор. Це \textbf{F#}, \textbf{A# }і \textbf{C#} (пропускаємо \textbf{G}, \textbf{G#} і \textbf{A} між \textbf{F#} і \textbf{A#}, а також пропускаємо \textbf{B} і \textbf{C} між \textbf{A#} і \textbf{C#}). Іншим акордом, що часто зустрічається, є мінор. \textbf{C} мінор, наприклад, грається звучанням нот \textbf{C}, \textbf{D#} і \textbf{G}. Можна помітити, що ноти \textbf{C#} і \textbf{D} пропущено між \textbf{C} і \textbf{D#}, а \textbf{E}, \textbf{F} і \textbf{F#} пропущено між \textbf{D#} і \textbf{G}. Тепер легко встановити, що акорд \textbf{F#} мінор складають ноти \textbf{F#}, \textbf{A} і \textbf{C#}. \InputFile Кожен вхідний рядок містить назви трьох нот. Вам потрібно визанчити, чи складають вони мажорний або мінорний акорд. Якщо відовідь так, то слід вивести назвуе акорда. Якщо ні, то повідомити про цей факт. Пам'ятайте, що ноти у рядку задаються у довільному порядку. Вхідні дані не чутливі до регістру, символ бемоля позначається літерою \textbf{b}. Пропуски можуть знаходитись у довільному місці рядка, знаходитись перед першою і після останньої ноти. Кожен рядок крім останнього містить три правильні ноти, перевіряти їх на коректність не потрібно. Останній рядок є порожнім і означає кінець вхідних даних. \OutputFile Вивести інформацію про акорди як показано у прикладі; не використовуйте символ бемоля у акордах - замість ньоговикористовуйте при необхіднсті лише \textbf{#}.