Василько і Петрик вирішили поділити кавун на дві частини (будемо вважати кавун ідеальною кулею з одиничним радіусом). Для цього вони роблять надрізи. Один надріз являє собою сектор круга, у площині якого здійснюється розріз. Дугу сектора задано двома точками, які не лежать на одному діаметрі кулі. Надрізи утворюють неперервну замкнуту ламану лінію на поверхні кулі і ділять поверхню кавуна на дві частини, причому для довільного відрізка вірно, що вся ламана лежить по одну сторону від площини, яка проходить через заданий відрізок. Будемо вважати, що центр сфери знаходиться у початку координат. Ніякі дві послідовні ланки ламаної не належать одній прямій на сфері. \InputFile Перший рядок містить число \textbf{n} (\textbf{3} ≤ \textbf{n} ≤ \textbf{10}) --- кількість вузлів ламаної. У наступних \textbf{n} рядках описано точки, задані трійками цілих чисел \textbf{x_i}, \textbf{y_i}, \textbf{z_i}, \textbf{i} = \[\textbf{1}..\textbf{n}\] (\textbf{-50} ≤ \textbf{x_i}, \textbf{y_i}, \textbf{z_i} ≤ \textbf{50}), точки задано у довільному порядку. Точка на сфері отримується як перетин сфери з променем з \textbf{O} у точку (\textbf{x_i}, \textbf{y_i}, \textbf{z_i}). \OutputFile Виведіть об'єм найменшого з двох шматків з точністю не менше \textbf{7} знаків після десяткової крапки.