Шифр Бекона - це метод стеганографування або тайнопису (метод приховування секретного повідомлення на відміну від звичайного шифру), винайдений Франсісом Беконом. Повідомлення приховується у представленні тексту, а не в його змісті. Як нам відомо, кожна буква має свою позицію в алфавіті, '\textbf{A}' це \textbf{0}, '\textbf{B}' - \textbf{1}, '\textbf{C}' - \textbf{2} і так далі. Кожне число можна подати у двійковому коді, наприклад, \textbf{2} це '\textbf{10}' у двійковій системі числення. Розширимо двійковий код до п'яти знаків, додаючи спереду нулі. Тоді \textbf{10} стане \textbf{00010}. Для кодування ми можемо використовувати це число. Для простоти сформулюємо правило шифрування наступним чином: \textbf{0} відповідає довільній заглавній літері, а \textbf{1} відповідає довільній десятковій цифрі, тому після шифрування \textbf{00010} ('\textbf{C}' ) перетвориться у \textbf{ABC1D} або \textbf{JUG9N}. Для дешифрування слід діяти зворотним способом. \InputFile Перший рядок містить довжину зашифрованого рядка \textbf{l} (\textbf{1 ≤ l} ≤ \textbf{10000}), кратну \textbf{5}. У другому рядку міститься зашифрований рядок. \OutputFile Вихідний рядок.