Вася нещодавно вивчив полярну систему координат. А саме, він вивчив поняття полярного прямокутника. Нехай задано декартову площину. Якщо на ній намалювати два кола з центром у початку координат, то область, яка знадиться між ними, називається \textit{\textbf{кільцем}} (на рисунку позначено синім). Якщо на ній намалювати два промені, то область, які замітається першим променем при русі до другого називається \textit{\textbf{кутом}} (тобто область між цими двома променями, на рисунку позначено зеленим). \textit{\textbf{Полярним прямокутником}} називається перетин деякого кута з деяким кільцем (на рисунку позначено червоним). \includegraphics{https://static.e-olymp.com/content/c7/c7f6c3e87915c75e69b769f07442470b4ed5a2df.jpg} Задано декілька полярних прямокутників. Знайдіть площу їх перетину. Пам'ятайте, що перетин полярних прямокутників може складатись з декількох частин! \InputFile У першому рядку задано ціле число \textbf{N} - кількість прямокутників (\textbf{1} ≤ \textbf{N} ≤ \textbf{100000}). Далі у \textbf{N} рядках містяться описи прямокутників. Кожен прямокутник описано четвіркою дійсних чисел \textbf{r_1}, \textbf{r_2}, \textbf{φ_1}, \textbf{φ_2}, де \textbf{r_1}, \textbf{r_2} позначають радіуси кіл, які утворюють кільце (\textbf{r_1} < \textbf{r_2}), а \textbf{φ_1}, \textbf{φ_2} позначають кути, утворені першим та другим променями з віссю абсцис, задані в радіанах. При цьому замітається область від першого променя до другого у напрямку проти годинникової стрілки (тобто зростання кутів), навіть у випадку, коли \textbf{φ_1}> \textbf{φ_2}. Усі числа задано максимум з шістьома знаками після десяткової крапки. Кути лежать у півінтервалі \[\textbf{0}, \textbf{2π}), а радіуси не перевищують \textbf{10^6}. Гарантується, що \textbf{φ_1} ≠ \textbf{φ_2}. \OutputFile Виведіть єдине число - площу шуканого перетину. Відповідь буде вважатись вірною, якщо її абсолютна чи відносна похибка не буде перевищувати \textbf{10^\{-6\}}.