Розв'язання багатьох задач комп'ютерної графіки пов'язано з опрацюванням гладких поверхней, причому, як правило, відома лише кінцева кількість точок цієї поверхні. У зв'язку з цим виникає необходність інтерполяції розглядуваної поверхні. Для зручності обчислень бажано, щоб проекції вузлів аппроксимації на деяку площину розміщувались регулярно, наприклад, спіпадали з вузлами двомірної гратки. Один зі способів зробити це полягає у тому, щоб розмістити усі проекції заданих точок у деякий паралелограм, сторони якого потім розбиваються на рівні частини, тим самим визначаючи гратку інтерполяції. Так як загальне число точок гратки при фіксованому кроці пропорційне площі паралелограма, виникає необхідність у побудові паралелограма мінімальної площі, який містить усі точки заданого набору. Ваша задача трохи простіша. Вам не потрібно шукати сам паралелограм, обчисліть лише його площу. \InputFile У першому рядку задано одне ціле число \textbf{N} (\textbf{3} ≤ \textbf{N} ≤ \textbf{5000}) -- кількість точок на площині. Далі \textbf{N} рядків по два цілих числа через пропуск -- координати точок у декартовій системі координат. Значення координат не перевищують по модулю \textbf{500}. Гарантується, що не усі точки лежать на одній прямій. \OutputFile Вивести мінімальну площу паралелограма, який містить усі задані точки.