У багатьох сучасних додатках використовується двохбайтова таблиця символів \textbf{Unicode}. На відміну від однобайтової \textbf{ASCII}, в \textbf{Unicode} на один символ приходиться не один, а два байти. Завдяки цьому, в \textbf{Unicode} можуть бути представлені не \textbf{256}, а \textbf{65536} різних символів, що дозволяє без перетинів включити до таблиці символи різних алфавітів. Проте більшість систем опрацювання текстів з історичних причин використовують \textbf{ASCII}, при цьому виникають проблеми з символами національних алфавітів: у різних кодуваннях символи з одним і тим же кодом \textbf{ASCII }відповідають різним сиволам. Щоб обійти цю проблему, розробники різноманітних систем опрацювання текстів вводять різні кодові послідовності для позначення символів національних алфавітів. У цій задачі вам пропонується здійснити переведення тексту, написаного для системи \textbf{T_EX}, в \textbf{Unicode}. Відразу відмітимо, що модель, яка пропонується у цій задачі спрощена і не цілком відповідає дійсності. У \textbf{T_EX}-і для включення у текст символу національного алфавіту використовується команда \textbf{\textbackslash IeC}. Кожному символу національного алфавіту ставиться у відповідність деяка послідовність латинських букв, наприклад російській букві "\textbf{п}" ставиться у відповіднсть послідовність \textbf{\textbackslash cyrp}, і ця послідовність записується у фігурних дужках після команди \textbf{\textbackslash IeC}. Так, щоб включити у текст букву "\textbf{п}" потрібно написати \textbf{\textbackslash IeC\{\textbackslash cyrp\}}. Пропуски у кодовій послідовності не дозволяються. Задано текст, оформлений в стилі \textbf{T_EX}-а. Виведіть у вихідний файл послідовність \textbf{Unicode}-кодів символів тексту. При цьому усі відомі включення символів національних алфавітів сліду пертворювати у відповідний \textbf{Unicode}-символ. Інші символи, а також послідовності, які відповідають невідомим символам, слід вивести без змін (при переході від \textbf{ASCII} до \textbf{Unicode} старший байт двохбайтового символа стаєя рівним \textbf{0}). Деякі кодові послідовності можуть бути неправильними (наприклад, містити пропуски або іншим способом не задовольняти формату). Їх також слід вивести без змін. \InputFile Перший рядок містить число \textbf{N} -- кількість відомих символів національних алфавітів (\textbf{1} ≤ \textbf{N} ≤ \textbf{100}). Наступні \textbf{N} рядків містять кодові послідовності цих символів та відповідні коди символів \textbf{Unicode }(які задаються як \textbf{2}-байтове число у \textbf{16}-тковій системі числення, записано \textbf{4} символи), відокремленіе одним пропуском. Усі кодові послідовності починаються з символа "\textbf{\textbackslash }", за яким йде не більше \textbf{10} латинських букв. Після кодових послідовностей йде текст, яки потрібно опрацювати. Ігноруйте переведення рядків (але не в кодових послідовностях). \OutputFile Виведіть у вихідний файл послідовність \textbf{Unicode}-кодів символів, які будуть складати перетворений файл. Кожен код повинен являти собою \textbf{16}-ткове число, доповнене при необхідності ведучими нулями до \textbf{4} символів. Числа повинні бути відокремлені пропусками та/або переведеннями рядка.