\includegraphics{https://static.e-olymp.com/content/b2/b2e5d041c4cba3152d85d2e6509ffae6ed2f2a7c.jpg} \textit{Монастир-фортеця ордену Босих Кармелітів було відкрито 22 липня 1642 р., заснований він воєводою та генеральним старостою Київського краю Янушем Тишкевичем, у 1630 р. Я.Тишкевич передав для майбутнього храму свій замок-маєток у Бердичеві з декількоми найближчими селами. У день відкриття монастиря воєвода подарував ікону Пресв'ятої Діви Марії, яка зберігалась у сім'ї Тишкевичів. До монастиря почали прибувати паломники, місто Бердичів почало розширюватись, щоб помістити усіх ремесленників та торгівців, які прибували, кляштор (монастир-фортецяь) набуває значення великого економічного центру. Король Польщі усвідомлюючи значимість фортеці в Україні починає виділяти кошти на ремонт стін фортеці, розміщує у фортеці гармати, ще пізніше тут розмістили військовий гарнізон.} \textit{Під час "козацької" революції 1648 р., у зв'язку з насильницьким нав'язуванням унії кляштор став об'єектом спільної ненависті місцевих жителів і був зруйновиний у ході битв військ Б.Хмельницького з польським гарнізоном під верховенством Тишкевича. Образ Матері Божої було вивезено біглими Кармелітами до Львову, там ікона перебувала у монастирі сестер Кармеліток 73 роки, аж до 1721 р..} \textit{Декретом Люблинського Трибуналу від 1717 р. землі та храм були повернені монахам, у тому ж році проведена реконструкція монастира і була повернена ікона Матері Божої. Після подавленея "поміщицьких бунтів" 1831 та 1863 рр. російський уряд починає репресії по відношенню до кляштору. У 1832 р. закриваються кармелітські школи, у 1844 р. заборонена типографія, у 1864 р. заборонено видання Бердичівських календарів у Житомирі за їхній політичний зміст, а у 1866 р. скасовано і сам кляштор.} \textit{16 червня 1918 р. кармеліти змогли відновити права на володіння монастирем і знову повернулись. У 1926 р. після смерті отця Терезія Болеслава Штобрина - останнього з кармелітів, храм було забрано у державну власність. У верхньому костьолі було створено музей, а у нижньому - кінотеатр. У 1941 р. виникла пожежа у якій скоріше усього і була знищена чудодійна ікона. З 1970 по 1980 рр. влада Бердичева за участю реставраторів з Києва проводять реставрацію храму, у 1991 р. монастир було передано католицькій общині.} \textit{У 1997 р. копія ікони була осв'ячена і коронована Папою Римським Іоанном Павлом II.} "\href{http://uamuseum.com/v842-Monastyr_-Bosyh-Karmelitov.html}{Історико-культурна спадщина України}" Щорічно до ікони на чергову річницю освящення коронування ікони до монастиря направляються багаточисленні паломники з різних куточків України та близкого зарубіжжя. Під час привалів, коли зустрічаються декілька груп, вони обмінються інформацією про дороги, по яким їм довелось пройти. Звичайно, подібний обмін інформацією продовжується і у кінцевому пункті подорожі - у монастирі. Відомо, що розміщення монастиря таке, що відстань від нього до найбільш віддаленого пункту мінімальна серед усіх максимальних відстаненй від довільного одного населеного пункта до довільного іншого. За наявною інформацією про пройдені дороги, знайдіть відстань від монастиря до найбільш віддаленого пункту, з якого прибули паломники. \InputFile У першому рядку задано кількість населених пунктів \textbf{N} (\textbf{2} ≤ \textbf{N} ≤ \textbf{5·10^4}), з яких прибули паломники. Наступні \textbf{N-1} рядків містять інформацію про довжину дороги \textbf{S} між населеними пунктами \textbf{a} та \textbf{b} (\textbf{1} ≤ \textbf{a}, \textbf{b} ≤ \textbf{N}, \textbf{a}≠ \textbf{b}, \textbf{0} < \textbf{S} ≤ \textbf{2·10^9}). Гантується, що з довільного населеного пункту можна дістатись у довільний інший (можливо не напряму). \OutputFile Вивести єдине число - відстань від монастиря до найбільш віддаленого населеного пункту.