Олексій взяв аркуш паперу і накреслив коло та \textbf{n}-кутник.Від кола до n-кутника Олексій може провести відрізок, що їх з'єднує, різними шляхами. Йому хочеться взнати, якої мінімальної довжини може бути з'єднуючий відрізок, і скільки таких "мінімальних" вірізків (одинакової довжини) він може провести. \textit{\textbf{Примітка}}: Якщо найкороша відстань між колом та \textbf{n}-кутником дорівнює \textbf{0}, то кількість "мінімальних" відрізків дорівнює кількості дотикань таперетинів \textbf{n}-кутника з колом. \InputFile У пешому рядку вхідного файлу знаходиться \textbf{n} -- кількість вершин \textbf{n}-кутника, \textbf{3} ≤ \textbf{n} ≤ \textbf{100}, причому \textbf{n}-кутник не є виродженим і не містить самоперетинів. Далі у файлі міститься \textbf{n} рядків, у кожному з яких записані координати вершин \textbf{n}-кутника. Вершини перераховано у порядку обходу \textbf{n}-кутника (напрям обходу може бути довільним). У останньому рядку файлу міститься три цілих числа \textbf{X}, \textbf{Y}, \textbf{R} -- координати та радіус кола, які по модулю не перевищують \textbf{100}. \OutputFile У єдиному рядку вихідного файлу повинні міститись два числа, відокремлені пропуском. Перше -- найкоротша відстань від кола до \textbf{n}-кутника, дісне число з точністю до третього знаку після коми. Друге -- кількість "мінімальних" відрізків.