Стіл для монобільярду, встановлиний у ігровому домі містечкового міста \textbf{N}, виявився дуже прибутковим вкладенням. До того, як у містя появився відомий пан Чічіков. Раз за разом він вигравав, і господар, підраховуючи збитки, розумів, що щось тут нечисто. Однак викрити негідника в шахрайстві не вдавалося аж до прибуття у місто \textbf{N} ревізора з Петербурга. Правила гри в монобільярд дуже прості: потрібно послідовно закотити в єдину лузу кулі з номерами \textbf{1}, \textbf{2}, ..., \textbf{N (саме у такому порядку). Поки пан Чічіков грав, ревізор кілька разів підходив до столу і забирав з лузи останню закочену туди кулю. Зрештою, виявилося, що Чічіков закотив у лузу всі кулі, а ревізор всі кулі дістав і обстежив. Аферист стверджував, що закотив кулі в правильному порядку. Господар зрозумів, що це його шанс: ревізор повинен пам'ятати, в якому порядку він діставав кулі. Проте чи так легко буде довести шахрайство?} \InputFile У першому рядку записано ціле число \textbf{N} --- кількість більярдних куль (\textbf{1} ≤ \textbf{N} ≤ \textbf{100000}). У наступних \textbf{N }рядках задано номери цих куль у тому порядку, у якому ревізор забирав їх з лузи. \OutputFile Виведіть слово "\textbf{Cheater}", якщо Чічіков не зміг закотити усі \textbf{N} куль у правильному порядку. Інакше виведіть "\textbf{Not a proof}". \textbf{Підказка} У першому прикладі Чічіков міг закотити кулі в правильному порядку, якщо ревізор дістав їх обидві по черзі вже після того, як Чічіков закотив доугу кулю. У другому прикладі Чічіков міг закотити кулі у довільному порядку, крім правильного \textbf{1-2-3}.