Є прямокутник зі сторонами, що паралельні осям координат. Одна з вершин цього прямокутника має координати \textbf{(0, 0)}, а протилежна їй вершина має координати \textbf{(M, N).} Цей прямокутник розбитий на \textbf{K} прямокутників також зі сторонами, паралельними координатним осям. Усі прямокутники не мають спільних внутрішніх точок, а в об’єднанні дають початковий прямокутник. Розташування \textbf{K−1 }прямокутників відомо, потрібно визначити місцеположення прямокутника, що залишився. \InputFile Програма читає у першому строке три цілих числа: перші два визначають координати другої вершини заданого прямокутника (\textbf{M} та \textbf{N} відповідно), третє -- кількість прямокутників у розбитті \textbf{K} (\textbf{1} ≤ \textbf{K} ≤ \textbf{10^5}). У наступних \textbf{K--1} рядках програма читає по чотири числа \textbf{x_1}, \textbf{y_1}, \textbf{x_2}, \textbf{y_2}, де (\textbf{x_1}, \textbf{y_1}) -- координати однієї з вершин відповідного прямокутника, (\textbf{x_2}, \textbf{y_2}) -- координати діагонально протилежної вершини того ж прямокутника. Усі координати цілочисельні і не перевищують по абсолютній величині \textbf{10^9}. Числа у рядках відокремлено пропусками. \OutputFile Програма виводить координати двох діагонально протилежних вершин прямокутника, якого не вистачає, у тому ж форматі.