Ось і почалось чергове практичне заняття в паралелі C, і мені, Андрію Сергійовичу, зовсім нічим зайнятись. Я вирішив сходити у комповник на другому поверсі і перевірити, як там успіхи у школярів. На шляху до комповника я виявив сходи і, так як поблизу нікого не було, вирішив перевірити, на скільки сходинок у меня получиться застрибнути. Я так захопився цим заняттям, що не помітив, як учні з практики пішли на вулицю. До мене підійшов дуже допиливий хлопчик Петя Слоников, якого після доух годин лекції та однієї години практики по динамічному програмуванню цікавило єдине питання - на скількох сходинках я можу опинитись, зробивши хоча б один стрибок? Петя довго слідкував за мной і встановиі, що я можу сприбнути не більше ніж на \textbf{k} сходинок за раз і ніколи не стрибаю на одну і ту ж кількість сходинок білбше одного разу, тому що не люблю повторюватись. Він вже готовий був запропонувати розв'язок, коли згадав, що йому терміново потрібно здати ще \textbf{20} обов'язкових задач до заліку і побіг дорозв'язувати. Мені так сподобалась ідея Петі, що я вирішив дати його задачу на олімпіаду. \InputFile У першому рядку записано єдине ціле число \textbf{k} (\textbf{1} ≤ \textbf{k} ≤ \textbf{1000}). \OutputFile Виведіть у вихідний файл єдине ціле число - відповідь на питання Петі Слоникова.