\includegraphics{https://static.e-olymp.com/content/67/6779ae9a82d15ba3e10f8a8aa12d6b3cf42f0f05.jpg} \textit{У одному з храмів індійського міста Бенареса встановлено бронзову плиту з трьома алмазними стержнями. При створенні світу верховний індуістський бог Брахма помістив на перший стержень }\textit{\textbf{64}}\textit{ диски з чистого золота, у порядку зменшення їх розмірів, і звелів монахам перемістити їх на третій стержень, заборонивши при цьому за один раз переносити більше одного диска і розміщати більший диск на менший. З того часу монахи день і ніч, змінюючи один одного, трудяться над цією задачею. Як тільки задача буде розв'язана, храм розсиплеться на порох і завершиться життя Брахми. Потім народиться новий Брахма, і усе повториться...} Да, доки ви не встигли повірити у те, що монахи індуістського монастира дійсно займаються розв'язанням цієї ломиголовки, поспішу повідомити, що це усього лише легенда. Причому зовсім не давня, як більшість відомих легенд. Придумав її у кінці XIX століття французський математик Едуард Люка. Красива історія виявилась дуже вдалим рекламним трюком для "розкрутки" (як сказали б сучасні PR-менеджери) придуманої Люка симпатичної ломиголовки, виконаної з дерева і яка складалась з вісьми дисків. Починаючи з 1883 року вона продавалась під різними назвами --- "Вежі Брахми", "Ломиголовка про кінець світу", "Пагода-ломиголовка", да і місце дії легенди неоднократно переносилось то у Китай, то у Тібет, але у підсумку "прижилось" у Вєтнамі --- разом з назвою "Ханойські вежі". Коли ж завершиться життя чергового нового Брахми, з врахуванням того, що він обов'язково врахує досвід свого попередника і дисків у монахів однозначно буде більше? \InputFile Єдине число - кількість дисків \textbf{n} (\textbf{64} ≤ \textbf{n} ≤ \textbf{10000}), виданих монахам черговим Брахмою. \OutputFile Єдине число - мінімальна кількість перекладувань, необхідних монахам для переносу вежі з \textbf{1}-го стрежня на \textbf{3}-й в оптимальному режимі.