Новий керівник організації виявив, що його попередник, з одних йому відомих причин, для нумерації офіційних документів принципово не використовував числа, десятковий запис яких містив деякі цифри. Причому у різні роки обструкції підлягали різні комплекти цифр. У якості початкового номера у кожному році попередній керівник брав мінімальне невід'ємне число, яке не містить відкинутих ним у даному році цифр. При нумерації кожного наступного документу, у тих випадках, коли наступний номер містив відкинуту цифру, він просто пропускав це число. І так до тих пір, доки чергове число не виявлялось вільним від небажаних йому цифр. Наприклад, якщо відкидались цифри \textbf{8}, \textbf{7}, \textbf{9}, \textbf{5}, \textbf{1}, то первші декілька документів цього року мали наступні номери: \textbf{0}, \textbf{2}, \textbf{3}, \textbf{4}, \textbf{6}, \textbf{20}, \textbf{22}, \textbf{23}, \textbf{24}, \textbf{26}, \textbf{30}, \textbf{32}, \textbf{33}, ... І так як попередник керував організацією досить довго і накопичилась велика кількість перенумерованих ним документів, у нового керівника виникла потреба у програмі, яка для заданого комплекту відкинух цифр за порядковим номером документу, відрахованим з нуля, швидко визначить номер, який було офіційно йому присвоєно. \InputFile Вхідний файл містить два непорожні рядки. У першому рядку через пропуск перераховано нелюбимі цифры (їх загальна кількість від однієї до вісьми включно). У другому рядку задано порядковий номер шуканого документу. Загальна кількість відкинутих цифр не менша \textbf{1} і не більша, ніж \textbf{8}. Порядковий номер шуканого документу не менший нуля і не перевищує \textbf{1000000000}. \OutputFile Вихідний файл містить єдине число -- номер заданого документу, тобто офіційний номер документу, порядковий номер якого вказано у вхідному файлі.