Папа Васі дуже турбується про освіту сина. Особливе значення він надає іноземним мовам. Нещодавно вони приступили до вивчення англійської. Щоб прискорити процес, папа розмовляє з Васею виключно на ній. Зрозуміло, це створює деякі трудноші у спілкуванні. Кожен раз, коли Вася щось скаже, папі доводиться довго думати, що саме він мав на увазі. Папа знає словниковий запас сина. Вважається, що Вася міг мати на увазі словарне слово \textbf{P}, якщо воно входить як підпослідовність у слово \textbf{T} (те, яке він сказав). Іншими словами, якщо існує така зростаюча послідовність індексів \textbf{i_1} < \textbf{i_2} < ... < \textbf{i_m} (де \textbf{m} --- довжина \textbf{P}), що \textbf{P\[j\] = T\[i_j\]} для усіх \textbf{j = 1..m}. Вам задано словниковий запас Васі і сказане ним слово. Для кожного словникового слова потрібно визначити, чи міг Вася мати його на увазі. \InputFile У першому рядку вхідного файлу міститься єдине число \textbf{K}. У наступних \textbf{K} рядках йдуть слова зі словника, по одному у кожному рядку. У останньому (\textbf{K+2})-му рядку вхідного файлу міститься слово, сказане Васею, довжиною не більше \textbf{100 000}. Усі слова у словнику непорожні. Усі слова складаються з рядкових латинських літер. Гарантується, що сумарна довжина слів зі словника не перевищує \textbf{1 000 000} символів. \OutputFile У вихідний файл виведіть \textbf{K} рядків. У \textbf{i}-ому рядку повинно бути записано '\textbf{YES}', якщо Вася міг мати на увазі слово номер \textbf{i} зі словника, і '\textbf{NO}' у протилежному випадку.