\textit{Якесь шурудіння, ніби крил по стінам, доносилось тепер ззаду із зали, і було зрозуміло, що там танцюють нечувані навали гостей, і Маргариті здалось, що навіть масивна мармурова, мозаїчна та кришталева підлоги у цьому дивному залі ритмічно пульсують.} "Майстер та Маргарита" Ця повчальна історія відбулась у сні. Просто уявіть собі... Сергій танцює хастл з чарівною дівчиною. На дівчині лише бейджик. На бейджику її ім'я. Раптом на бейджику пара букв міняється місцями... і ще раз... і ще! Сергій - розумний навіть у сні - обчислює закономірність! Виявляється, підлога у клубі являє собою прямокутник \textbf{n}×\textbf{n}, де \textbf{n} - це довжина імені чарівної дівчини, і як тільки Сергій та чарівна дівчина попадають на клітинку з координатами \textbf{(i, j)}, у дівчини на бейджику тут же чарівним чином міняються місцями букви на \textbf{i}-й та \textbf{j}-й позиції. Спочатку Сергій та чарівна дівчина знаходяться на клітинці \textbf{(i_1, j_1)}. На бейджику у дівчини рядок \textbf{s}. Сергій мріє опинитись на клітинці \textbf{(i_2, j_2)}, і щоб при цьому у чарівної дівчини на бейджику красувався рядок \textbf{t}. За один рух Сергій та чарівна дівчина можуть перейти на клітинку, сусідню по стороні з тією клітинкою, на якій вони зараз знаходяться. \InputFile У першому рядку вхідного файлу міститься рядок \textbf{s} - ім'я чарівної дівчини на початку сергійового сна. У другому рядку - числа \textbf{i_1} та \textbf{j_1} - координати танцюючої пари на початку сна. У третьому рядку - рядок \textbf{t} - ім'я дівчини, яке хоче побачти Сергій. У четвертому рядку - числа \textbf{i_2} та \textbf{j_2} - координати клітинки, на якій це повинно відбутись. У імені дівчини містяться лише великі і маленькі латинські букви. Великі і маленькі букви вважаються різними. \textbf{1} ≤ \textbf{i_1}, \textbf{j_1}, \textbf{i_2}, \textbf{j_2} ≤ \textbf{n} = \textbf{length(s)} = \textbf{length(t)} ≤ \textbf{500}. \OutputFile У вихідний файл виведіть послідовність рухів, які повинен здійснити Сергій та чарівна дівчина. Символи "\textbf{U}" та"\textbf{D}" позначають зменшення та збільшення на одиницю першої координати відповідно, а символи "\textbf{L}" та "\textbf{R}" - зменшення та збільшення другої координати відповідно. Якщо розв'язків декілька, виведіть довільний з них. Кількість рухів не повинна перевищити \textbf{10^6} (Сергій повинен встигнути до підйому). Гарантується, що хоча б один розв'язок існує (у сні усі бажання виконуються).