Стародавні народи, зазвичай, записували числа за допомогою букв. Так, у римській системі використовувались \textbf{7} букв: \textbf{C}, \textbf{D}, \textbf{I}, \textbf{L}, \textbf{M}, \textbf{V} та \textbf{X}, що дозволяло їм записувати числа від \textbf{1} до \textbf{3999}. Їх сусіди - теруски, також викорисовували сім букв: \textbf{A}, \textbf{E}, \textbf{I}, \textbf{J}, \textbf{O}, \textbf{U} та \textbf{Y}, але їм вдавалось зображати числа від \textbf{1} до \textbf{5040}. Кожне число записується у вигляді рядка довжиною сім символів, у которому кожна з букв використовується рівно один раз. Список усіх рядків упорядковується за алфавітом, а число, що подається, дорівнює місцю у цому списку. Так, \textbf{AEIJOUY = 1}, \textbf{AEIJOYU = 2}, \textbf{AEIJUOY = 3}, а \textbf{YUOJIEA = 5040}. Напишіть програму, яка визначає, як теруски записували задане число. \InputFile Програма отримує на вхід натуральне число \textbf{Х} від \textbf{1} до \textbf{5040}. \OutputFile Рядок з семи символів -- зображення числа \textbf{Х} у терусків.