На деякій заліничній вітці розміщено \textbf{N} станцій, які послідовно пронумеровано числами від \textbf{1} до \textbf{N}. Відомі відстані між деякими станціями. Потрібно точно обчислити довжини усіх перегонів між сусідніми станціями або вказати, що це зробити неможливо (тобто наведена інформація є суперечливою або її недостатньо). \InputFile У вхідному файлі записані спочатку числа \textbf{N} --- кількість станцій (\textbf{2} ≤ \textbf{N}\textit{ }≤ \textbf{100}) та \textbf{E} --- кількість пар станцій, відстані між якими задано (\textbf{0} ≤ \textbf{E}\textit{ }≤ \textbf{10000}). Далі йде \textbf{E} трійок чисел, перші два числа кожної трійки задають номери станцій (це числа з діапазону від \textbf{1} до \textbf{N}), а третє --- відстань між цими станціями (всі ці відстані задано точно і подано дійсними невід'ємними числами не більше ніж з \textbf{3}-а знаками після десяткової крапки). \OutputFile У випадку, коли відновити довжини перегонів можна однозначно, у вихідний файл виведіть спочатку число \textbf{1}, а потім \textbf{N}--\textbf{1} дійсне число. Перше з цих чисел повинно відповідати відстані від \textbf{1}-ї станції до \textbf{2}-ї, друге --- від \textbf{2}-ї до \textbf{3}-ї, і так далі. Всі числа повинні бути виведені з точністью до \textbf{3}-х знаків після десяткової крапки. Якщо наведена інформація про відстані між станціями є суперечливою або не дозволяє однозначно точно відновити довдини перегонів, виведіть у вихідний файл одне число \textbf{2}.